Фітофтороз – лікування та запобігання

На улюблених томатах та картоплі фітофтора – не тільки одне з найпоширеніших, а й найнебезпечніших захворювань. Вона з'являється непомітно і напрочуд швидко поширюється по грядках. І небезпечна далеко не лише в середині вологого літа. Варто втратити пильність, і фітофтора загубить такий довгоочікуваний урожай за лічені дні. Попередження та боротьба з фітофторою потребують системності. І правильного вибору препаратів, які не призведуть до накопичення токсинів у плодах та бульбах. Адже рятуючи овочі, важливо не втратити і їхню екологічність і харчову цінність.

Як тільки приходить довгоочікуване тепло, починається час невпинної боротьби із хворобами. І серед загроз майбутньому врожаю, який так прикро втрачати після всіх докладених зусиль, немає жодного більш підступного та складного у розпізнаванні на ранніх етапах захворювання, ніж фітофтора.

Життєвий цикл та поява фітофторозу

Phytophthora – це руйнівні організми. Вони відносяться до ооміцетів і тому, власне кажучи, не є грибами. Вони добре розвиваються при температурі ґрунту від +15 до +23°C і рівень вологи вище оптимального для зростання культури.

Phytophthora зимує в коренях, інфікованих бульбах і цибулинах або в грунті на різних етапах: у вигляді ооспор (перезимувалі спори розмноження), спорангій (особливі структури, які можуть або безпосередньо проростати, або виробляти зооспори), хламідоспори (товстостінні міцелієві клітини стійкі до висихання) або міцелію.

Зооспори - це спори зі джгутиками, які дозволяють їм переміщуватися по воді. Зооспори утворюються з структур, що перезимували, які заражають рослину-господаря. Інфекція зазвичай потрапляє від кореня до кореневої шийки. Крім того, можливе пряме зараження кореневої шийки. Патоген проростає в стебло і поверхню рослини, і утворюються нові спорангіофори (структури, що містять спорангії, тип спор) зі спорангіями, що виступають через продихи. Вторинне зараження відбувається шляхом проростання спорангій, або через зооспори, вироблені в спорангіях. Для проростання на надземних частинах рослин лист має бути вологим.

Поширення вітром та дощем призводить до повернення патогену у ґрунт із заражених рослин. Поширення у ґрунті відбувається через воду, так як зооспори можуть легко переміщатися по воді. Це пояснює той факт, що хвороба поширюється швидше, якщо вміст води в ґрунті або субстраті вищий за нормальний або оптимальний для зростання культури.

Фітофтороз легко впізнається за плодами, але тоді захворювання вже знаходиться у пізніх стадіях. Починається фітофтора майже невловимо. І завжди з нижнього листя. Перші ознаки не виглядають підозріло: листя жовтіє, сохне, зовні мало відрізняється від постраждалої від сонця або сильних нічних похолодань зелені. І поки про неї не підозрюють, фітофтора швидко розвивається та губить рослину. На листі і стеблах починають сильно розростатися темно-бурі плями, а на звороті листя з'являються плями білуватого «цвілевого» пухнастого нальоту.

Очевидною хвороба стає з появою сіруватих чи темних, нерівномірно твердіючих та деформованих слідів на бульбах та плодах. Після розтину шкірки всередині помітний коричнево-червоний відтінок уражених тканин. Навіть ті плоди та бульби, на яких немає слідів, після збору швидко будуть втрачені під впливом супутніх фітофторі бактеріальних гнилей, що поширюються вражаюче швидко.

Спори фітофтори заражають рослини через продихи, підбираючись до них з крапельками води. Але одного разу потрапивши в організм рослини, встановлюється циклічність: спори заражають ґрунт, потрапляють у нові рослини, з яких знову потрапляють у ґрунт, і все повторюється. Розірвати це порочне коло заражень непросто.

Вважається, що "сезон" фітофтори починається до другої третини літа, але вона може активізуватися в будь-які терміни - як тільки встановиться сприятливе поєднання високої вологості, достатку роси, перепадів добових температур, стабільного тепла без екстремальної спеки. Причому для початку поширення достатньо двох дощових днів поспіль.

Легкість розмноження та збереження збудників фітофтори – ключ до розуміння її «успішності». Заражений матеріал зовні може нічим не відрізнятися від здорового. Спори відмінно зимують на бульбах, бадиллі, плодах і навіть насінні. Вони зберігаються в залишках рослин, які не вибрали з ґрунту або заклали в компост і активно проникають у сам ґрунт. Протягом сезону від уражених рослин збудники легко поширюються на сусідні ділянки та рослини, переносяться із взуттям, інструментами, інвентарем. По повітрю спори фітофтори можуть переноситися на кілька кілометрів.

Фітофтороз вважається хворобою переважно пасльонових. Крім улюбленої картоплі та томатів, що страждають частіше і більше за інших, фітофтороз зустрічається також на перцях і баклажанах, рідше – на суниці садовій, малині, яблуках, цитрусових, кімнатних рослинах, гречці і навіть рицині. Фітофтора не шкодує рослини ні у відкритому грунті, ні в теплицях, ні в горщиках

Засоби для боротьби з фітофторою у саду

У битві з фітофторою своєчасність та комплексний підхід – найкращі помічники.

Оскільки хворобу дуже складно розпізнати на початку зараження, частий та уважний огляд рослин та листя дуже важливий. Як і правильний догляд та дотримання правил агротехніки.

Для попередження розвитку фітофтори можна застосувати декілька простих заходів:

• захищати рослини від підвищеної вологості, акуратно поливаючи під корінь, мульчуючи ґрунт, пасинкуючи та видаляючи листя нижче плодів;
• вибирати стійкі сорти та гібриди;
• обробляти насіння перед посівом;
• проводити профілактичні обприскування;
• не поспішати з посадкою розсади, чекаючи, коли пройдуть будь-які загрози заморозків та різкого перепаду температур;
• уникати загущеності посадок;
• контролювати якість та склад добрив, виключаючи ризик передозування азоту та перегодівлі;
• контролювати дозрівання плодів, збираючи плоди технічної чи не повної зрілості;
• дотримуватися сівозміни, не висаджуючи пасльонові один після одного на тому самому місці без безпечної перерви;
• обробляти та оздоровлювати ґрунт;
• знищувати хворі рослини, старе листя, бадилля і пошкоджені плоди відразу (і не використовувати їх у компостуванні).

Але однією обережністю не обійтись. Без заходів щодо боротьби від фітофтори можна втратити понад 60% урожаю. Ураження фітофторою – незворотні, але не варто вважати, що боротися з нею марно. Просто завдання не у порятунку пошкоджених плодів, а у зупинці хвороби та її поширення. Для зменшення шкоди та ризику поширення фітофтори доведеться одночасно вживати запобіжних, захисних та викорінюючих заходів.

Для лікування фітофтори використовують фунгіциди вузькоспрямованого або широкого спектра дії. Фітофтороз унікальний своєю здатністю дуже швидко пристосовуватись до засобів. Старі препарати, що містять мідь, бордоська рідина і звичайні фунгіциди швидко втрачають свою ефективність без чергування. І дуже рідко «покривають» усі три завдання – профілактики та лікування, захисту та боротьби – одночасно. Запорука ефективності фунгіцидів неухильне дотримання інструкцій із застосування.

Тому для пригнічення збудників фітофторозу ми рекомендуємо проводити системний підхід, починаючи із грунту. 

Для цього необхідно взяти препарат Споромакс™ Т у розрахунку 10-20 г/5-10 л води на 1 сотку, обробити грунт і заробити (культивація, фрезування, перекопати та ін). 

По вегетації проводять профілактичні обробки біологічними фунгіцидами Споромакс™ В та Споромакс™ Т в дозування 10г/10л води. Починаючи вже з розсади можна проводити обробки 1 раз на 10-14 днів.

Бактерії та гриби у складі цих препаратів активно пригнічують розвиток патогенів за рахунок конкуренції за поживні речовини та прямим паразитуванням на самих збудниках. Завдяки цьому покращується фітосанітарний стан грунту та рослин. За рахунок біологічної основи біофунгіцидів Споромакс у збудників фітофтори відсутній фактор розвитку імунітету до препаратів.

Для обробок по вегетації ми рекомендуємо додавати до бакової суміші ад’ювант Ізомакс™ 2мл/10л, що дозволить робочому розчину потрапити в найскладніші місця та рівномірно покрити рослини.

Якщо ж хвороба все ж розвинулась, рекомендуємо провести обробки хімічними препаратами згідно інструкції і повторити обробку Споромакс™ В та Споромакс™ Т через 15-20 днів після хімії.

Гарних Вам врожаїв!